після такого я можу змиритися з сухотами осені.
моя рідна, дякую.
за соусеп, пам"ятник сантехніку і найпотрібніший в світі подарунок.
я приїжджатиму спати і від"їдатися.
я не вмію описувати те, коли мрії починають збуватися.
можливо, той дощ і був потрібен.
внутрішня істерика, яка прочистила всіх і вся.
і на останок залишила твою подерту спину від моїх же
(
Read more... )